ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ВАЖЛИВІ КРОКИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНИХ ТРИВОГ
Діти переживають стресові події легко, якщо отримують правильну підтримку.
Як зберегти себе під час війни
- Пам'ятати про свої фізіологічні потреби і обов'язково їх задовільняти – сон (хоча б кілька годин, або вдень пару хвилин для перезавантаження організму), їжа( хоча б малими порціями кілька разів на день), пиття (особливо чисту воду і маленькими ковтками), адже кортизол – гормон стресу – виводиться з організму завдяки рідині.
- Визнавайте і називайте свої емоції, давайте можливість побути собі справжніми (хочеться полежати – полежіть, хочеться поплакати – поплачте, в будь-якому випадку прислухайтесь до себе і свого організму).
- Знаходьте час для себе у будь-якій ситуації ( робіть звичні та улюблені ритуали), не позбавляйте себе можливості побути на одинці, чи випити кави з чимось солодким (солодке обов'язково потрібне, адже допомогає подолати стрес). Якщо ви будете в ресурсі, тоді оточуючим теж зможете бути корисною і в чомусь допомогти.
- Не прагніть бути ідеальними, адже зараз всі когнітивні процеси сповільнились, так організм себе захищає, пішла певна регресія ( і у дітей і у дорослих), тому не вимагайте якісного виконання роботи на 100% від себе, від учнів, від рідних.
- Поверніть безпеку тілу – важлива тілесна стабілізація.
- Дозуйте отриману інформацію. Обмежте новини та інформаційні канали. Читайте їх з перевірених джерел вдень, але не перед сном чи одразу після пробудження. Це буде тільки шкодити вашій психіці та вам.
- Робіть фізичні вправи щодня. Це стабілізує та розвиває ваше тіло, відволікає від думок та проблем, які зможете вирішувати після такого навантаження.
- Збагачуйте свої знання теорією та практикою щодо вашої безпеки під час війни. Навчайтесь різним технікам, пробуйте вправи та інструменти, які будуть підходити саме вам.
- Навчіться говорити “Ні” – справам, людям, заходам.
- Плануйте! Плануйте наступний день, всі справи, щоб хотіли зробити, але цих планів має бути не занадто багато, щоб не було розчарувань, якщо щось не виконається.
Недопущення участi неповнолітніх у наданнi iнформації ворогу про військові позицiї Збройних сил України
Мiнiстерство освiти i науки України звертає увагу на випадки встановлення
окупантами зв’язкiв iз неповнолітніми громадянами України через
соціальні мережі та месенджери, надходження пропозицiй коштiв за
iнформацiю про позиції Збройних сил України.
Служба безпеки України наводить приклади
встановлення контактів iз неповнолітніми з м. Харкова, Луганської
областi тощо. Зазначимо, що пiдлiтки не встигли передати iнформацiю
ворогу через втручання СБУ. Розглядається питання про притягнення їх до
кримiнальної вiдповiдальності.
Iнформуємо, щов нашiй країні покарання за подiбнi здочини
застосувуються до осiб вiд 16 poків, окремих випадках вiдповiдальність передбачена з 14 poків.
Як пережити кризу та зберегти спокій
Міністерство охорони здоров’я України опублікувало низку рекомендацій щодо того, як діяти під час кризових станів.
10 порад батькам та вчителям
Війна принесла страх прямо додому. Через те, ви можете вдаватися в питання, як навчити свою дитину виходити за межі страхів, які приносить час війни.
Хороша новина полягає в тому, що так само як ваша дитина вчиться читати та писати, вона може навчитися навичок стійкості — здатності добре адаптуватися перед обличчям біди, травми, трагедії, загроз чи навіть значних джерел стресу.
1. Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися. Використовуйте чорно-білу мову, яка не залишає місця для сумнівів: «Я завжди буду піклуватися про тебе».
2. Створіть емоційно безпечним простір. Проводьте значно більше часу зі своєю дитиною. Грайте в ігри, читайте або просто тримайте дитину поруч.
3. Обмежте кількість новин, які дитина дивиться. Вимкніть телевізор або радіо, коли увімкнено висвітлення війни. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається у країні від дітей, але й ви не повинні піддавати їх постійним картинкам трагедій. Приберіть журнали та газети, які мають страшні обкладинки, обмежте перегляд новин в соцмережах.
4. Усвідомте, що стреси війни посилює щоденні стреси. Зазвичай ваша дитина може впоратися з невдалим тестом або насмішками серед школярів, але розумійте, що зараз діти можуть реагувати гнівом або поганою поведінкою на стрес, який зазвичай не дратує їх. Запевніть дитину, що ви впевнені, що він/вона старається якнайкраще.
5. Складіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Дітей заспокоюють звичайні розклади. Відведіть час на виконання домашнього завдання, зараз можливо це потребувати більше часу, аніж зазвичай. По можливості збережіть графік дитини близьким до мирного часу.
6. Подбайте про себе. Якщо ви цього не зробите, у вас буде менше терпіння і менше креативності, коли дитина потребуватиме і те, й інше. Подбайте про себе, щоб ви могли піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.
7. Повторюйте дітям, що з ними все буде добре. Запевніть їх, що вони будуть захищені. Складіть план на випадок ситуацій евакуації для сім’ї та поділіться всіма його частинами, які, на вашу думку, може зрозуміти дитина. Якщо хтось з батьків, чи родичів в армії чи теробороні, допоможіть дитині зрозуміти, що це робота члена їхньої сім’ї, як і робота дитини – продовжувати навчатися.
8. Спостерігайте за ознаками страху та тривоги, які діти можуть не передати словами. Дитина стала дуже прив’язаною до вас, потребує більше обіймів і поцілунків, ніж зазвичай? Оцінки дитини раптово впали? Заохочуйте дитину писати історії або малювати картинки, які показують відчуття, якщо дитина не може передати словами.
9. Зверніться за допомогою до дитини. Те, що дитина маленька, не означає, що вона не може виконувати відповідні віку роботи. Переконайтеся, що дитина знає, як її дії сприяють гаразду всієї родини. Якщо дитина знає, що у неї є роль і що вона може допомогти, вона буде відчувати себе більш впевненою.
10. Описуйте дитині позитивні перспективи майбутнього. Ні ви, ні ваша дитина раніше не проходили через війну, але ви повинні пояснити дитині, що війни закінчуються. Коли ви говорите про погані часи, переконайтеся, що ви згадуєте і про хороші часи в майбутньому.
Як надати дитині першу психологічну допомогу? 6 порад для батьків
1. Режим дня. Повертайте дитину у звичний режим дня, або створіть новий, з огляду на ті обставини, в яких ви перебуваєте. Це прискорює «загоєння» психотравми. У режимі дня дитини мають бути: гігієнічні процедури, прийоми їжі, елементи навчання, ігри з дорослими, вільна гра, час для бесід та казок (або цікавих історій), сон.
2. Обговорення тривожних подій . Після кожного спуску в укриття, сигналів тривоги, звуків бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди, де кожен розповідає, що він відчував протягом цього тривожного періоду. Цей метод дозволяє дитині емоційно відреагувати, побачити, що її відчуття співпадають з відчуттями дорослих, а також зняти емоційне напруження.
3. Нові ритуали. Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині єдність та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні молитви або співи.
4. Щоденне спілкування на різні теми. Щоб дитина не почала ізолюватися, вона потребує постійного спілкування та емоційного залучення дорослих. Ви можете обирати різні теми для розмов, не фокусуючись на травматичний для психіки подіях.
5. Емоційна близькість. Щоб укріплювати та зберігати емоційну близькість дитини з батьками, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, що демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.
6. Почуття гумору. Намагайтеся жартувати та посміхатися, сприяти тому, щоб посміхалася ваша дитина. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює.
Як надати дитині першу психологічну допомогу?
6 порад для батьків
1. Режим дня. Повертайте дитину у
звичний режим дня, або створіть новий, з огляду на ті обставини, в яких ви
перебуваєте. Це прискорює «загоєння» психотравми. У режимі дня дитини мають
бути: гігієнічні процедури, прийоми їжі, елементи навчання, ігри з дорослими,
вільна гра, час для бесід та казок (або цікавих історій), сон.
2. Обговорення тривожних подій. Після кожного спуску в укриття, сигналів
тривоги, звуків бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди, де кожен
розповідає, що він відчував протягом цього тривожного періоду. Цей метод
дозволяє дитині емоційно відреагувати, побачити, що її відчуття співпадають з
відчуттями дорослих, а також зняти емоційне напруження.
3. Нові ритуали. Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині
єдність та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні
молитви або співи.
4. Щоденне спілкування на різні теми. Щоб дитина не почала ізолюватися, вона
потребує постійного спілкування та емоційного залучення дорослих. Ви можете
обирати різні теми для розмов, не фокусуючись на травматичний для психіки
подіях.
5. Емоційна близькість. Щоб укріплювати та зберігати
емоційну близькість дитини з батьками, потрібно обіймати дитину, говорити, що
ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, що демонструє
дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.
6. Почуття гумору. Намагайтеся жартувати та посміхатися, сприяти тому, щоб
посміхалася ваша дитина. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілю
